Центр Консалтингу

Єременко А.В. // Материали III Міжнародної конф. студентів, аспірантів та молодих вчених "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління". - К.: Агенство "Книга пам'яті України", 2004.

Інтелектуальна власність з часу свого виникнення мала інтернаціональний характер і потребувала міжнародної координації відповідних національних законодавств в багатьох країнах. Інтернаціоналізація економіки пов'язана з появою бізнес-структур у виробництві, торгівлі, сфері послуг тощо, які розміщені на території декількох країн. Відмінності в нормативно-правовій базі, рівні економічного потенціалу, ментальності населення цих країн обумовлюють необхідність внесення істотних змін в організацію і функціонування інтернаціональних бізнес структур в порівнянні з традиційними, які розташовані в межах лише однієї країни.
Ці відмінності стосуються, перш за все, процедур забезпечення захисту прав інтелектуальної власності. Зазначимо, що функціонування вказаних бізнес-структур пов'язано з переміщенням матеріальних, інформаційних і фінансових потоків по країнах, законодавство яких в сфері охорони інтелектуальної власності часто не співпадають. Необхідність єдиного правового забезпечення процесів функціонування бізнес-структур можна вважати однією з задач, вирішення якої сприятиме інтернаціоналізації економіки.
Якщо країни є членами COT, то ця задача регламентується вимогами угоди ТРІПС. Проте це допущення не є типовими. Досить поширені випадки, коли одна або більше країн не входять до COT. Тоді необхідна ретельна розробка механізмів проходження матеріальних потоків через кордон, затримки партій товарів, що порушують авторське тa/або патентне право незалежно від особливостей його трактування національним законодавством; оцінки вартості контрафактних товарів.
Потрібно також відзначити, що ефективне функціонування інтернаціональних бізнес-структур можливе тільки при достатньому рівні їхньої інформатизації. Це пояснюються тим, що практично вся необхідна інформація, без якої неможливий сучасний менеджмент і маркетинг, розміщена в базах даних комп'ютерів інформаційних систем вказаних структур. Дана інформація безпосередньо пов'язана з економічними інтересами, які з комерційних міркувань повинні зберігатися в таємниці, і містить відомості про фінансову, організаційно-виробничу, управлінську, науково-технічну діяльність підприємства, банка, корпорації. Ці відомості є результатом творчої діяльності персоналу і є нетрадиційним об'єктом інтелектуальної власності - комерційною таємницею. 
Якщо врахувати повсюдне використання інформаційних систем, а також мережевих технологій, то можна вважати, що забезпечення захисту комерційної таємниці як об'єкта інтелектуальної власності є однією з основних задач, які притаманні інтернаціоналізації сучасного бізнесу. Актуальність задачі визначається також широким розповсюдженням електронної комерції і, зокрема, практикою проведення банківських операцій через мережу INTERNET.
Таким чином, формально інтернаціоналізація пов'язана з формуванням товарних, фінансових та інформаційних потоків, які проходять через різні кордони та інформаційні мережі, що характеризуються різними правом, рівнем економічного розвитку, ментальністю населення (правовою культурою). Ці чинники впливають на процес забезпечення захисту об'єктів інтелектуальної власності, які переміщуються з однієї країн до іншої.
Проведений аналіз характеру і тенденцій розвитку сучасного бізнесу, пов'язаних насамперед, з його інтернаціоналізацією та інтенсивним використанням новітніх технології і аналіз чинників, що забезпечують захист об'єктів інтелектуальної власності, та чинників що порушують права об'єктів інтелектуальної власності, дозволяє стверджувати:
  • науково-технічний прогрес і рівень цивілізованості суспільства значною мірою залежать від його (суспільства) творчого потенціалу, від кількості і якості вироблених інтелектуальних продуктів;
  • міжнародний поділ праці і супроводжуюче його зростання числа конкурентів змушують компанії збільшувати інвестиції в науково-технічні розробки, результатом яких є створення принципово нових продуктів з більш привабливим для споживача співвідношенням ціна-якість;
  • специфіка наукової, технічної і виробничої діяльності в сучасному бізнесі призводить до зміни характеру інтелектуальної праці. Підвищується питома вага колективної інтелектуальної праці, що знайшло відображення в практиці створення об'єктів інтелектуальної власності авторськими колективами при фінансуванні їх робіт замовником. Інформатизація суспільства сприяла появі нових об'єктів інтелектуальної власності - програмних продуктів та баз даних;
  • вихід національних компаній на зовнішні ринки потребує більш надійної охорони промислової власності і захисту від дій недобросовісної конкуренції. До подібних дій належать: неправомірне використання товарних знаків, а також географічних зазначень походження товарів: відтворення зовнішнього вигляду товарів інших суб'єктів господарської діяльності без їхньої згоди; застосування реклами, що використовує неприпустимі порівняння тощо;
  • інтелектуальний характер INTERNET ускладнює можливість узгодження національних законодавств по захисту об'єктів авторського права і тим самим робить розміщені в ньому об'єкти особливо уразливими з точки зору порушення прав інтелектуальної власності;
  • вдосконалення існуючих механізмів захисту об'єктів інтелектуальної власності з урахуванням чинника глобалізації - це узгодження законодавств, особливо тих, що регламентують прикордонний контроль, та розробка нових методик оцінки об'єктів інтелектуальної власності;
  • розробка процедур по забезпеченню захисту інформації, що несе в собі комерційну таємницю, та розміщена в інформаційних системах. Тут необхідна фактично нова правова база (іншої не існує), рекомендації по критеріям віднесення інформації до комерційної таємниці.

  • Прокоментувати

Зареєструйтесь та увійдіть, щоб прокоментувати публікацію