Центр Консалтингу

  • Зростання ролі інновацій та нематеріальних активів сучасного підприємства як пріоритетний напрямок його розвитку

  • Всі публікації
Єременко А.В. // Збірник наукових праць №3 (142) «Формування ринкових відносин в Україні». - К.: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, 2013.

У статті досліджено роль інновацій та нематеріальних активів сучасних підприємств. Показано темпи зростання глобальних подач заявок на об’єкти інтелектуальної власності. Приведено індекс інноваційності топ-15-ти країн з максимальними витратами на нові дослідження. Виокремлено розподіл витрат на дослідження по галузям у світі.
Ключові слова: інновації, нематеріальні активи, інтелектуальна власність, інноваційність, об’єкти інтелектуальної власності, патенти, товарні знаки, промислові зразки.
В статье исследована роль инноваций и нематериальных активов современных предприятий. Показаны темпы роста глобальных подач заявок на объекты интеллектуальной собственности. Приведен индекс инновационности топ-15-ти стран с максимальными затратами на новые исследования. Выделено распределение затрат на исследования по отраслям в мире.
Ключевые слова: инновации, нематериальные активы, интеллектуальная собственность, инновационность, объекты интеллектуальной собственности, патенты, товарные знаки, промышленные образцы.
The article examines the role of innovation and intangible assets of modern enterprises. The article also deals with growth rates of global applications for intellectual property rights and innovativeness index of top 15 countries with the highest cost of new research. The distribution of expenditures on research in different industries in the world is pointed out.
Keywords: innovation, intangible assets, intellectual property, innovativeness, intellectual property rights, patents, trademarks, industrial designs.

Актуальність. По мірі розвитку ринкових відносин в Україні найважливішим чинником конкурентоспроможності вітчизняних підприємств у довгостроковій перспективі є наявність фундаментальної мети розвитку бізнесу – приріст його вартості за рахунок виробництва продукції (робіт, послуг), що сприяє інноваційному розвитку економіки. Досвід розвинутих країн показує, що позитивна динаміка вартості підприємства (бізнесу), перш за все, за рахунок інновацій та нематеріальних активів, зумовлює довгострокове і стійке його функціонування, сприяє зростанню добробуту суспільства і соціально-економічного розвитку країни.
Нематеріальні активи набувають все більшого значення для зростання інноваційного потенціалу і розвитку інноваційної діяльності підприємств, впливаючи на всі галузі економіки і переростаючи на провідний фактор виробництва. Країни при виявленні напрямків підвищення своєї конкурентноздатності повинні в своїй економічній політиці орієнтуватися як на розвиток власних нематеріальних активів, так і на їх імпорт. Однак стійкі конкурентні переваги можуть бути отримані тільки в результаті підвищення ефективності внутрішньої економіки країни, що забезпечує ефективне застосування нематеріальних активів як всередині країни, так і в міжнародному економічному обміні. При цьому слід враховувати специфічну природу нематеріальних активів, яка вимагає розвиненої системи управління нематеріальними активами для забезпечення умов довгострокового розвитку інноваційної діяльності підприємств.
Огляд літературних джерел. Серед наукових праць, в яких досліджуються питання інноваційної діяльності та нематеріальних активів необхідно назвати дослідження відомих вчених-економістів: М. Альберт, Г. Бромберг, Л. Водачек, П. Друкер, Б. Леонт’єв, М. Мескон, Р. Рейлі, Б. Санто, Б. Твісс, С. Тейлор, Ф. Хедочрі, І. Шумноюра та ін. Тим не менш цілий ряд практичних проблем розвитку інноваційної діяльності підприємств з використанням нематеріальних активів досі залишається маловивченим.
Постановка завдання. Складність та багатоплановість інтелектуальної діяльності, специфіка її результатів обумовлює ряд проблем, що потребують наукових досліджень, законодавчих розробок та створення механізмів їхньої практичної реалізації. До таких проблем, в першу чергу, слід віднести значну роль інновацій та нематеріальних активів сучасних підприємств.
Виклад основного матеріалу. Нова доповідь Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) демонструє, що в той час, як світова економіка продовжує процес стагнації, подача заявок на об’єкти інтелектуальної власності (ІВ) в усьому світі в 2011 році значно зросла. Вона також показує, що Китайське патентне відомство стало найбільшим у світі за кількістю отриманих заявок на видачу патенту. До 2011 року Китай вже був світовим лідером за подачею заявок на корисні моделі, товарні знаки і промислові зразки. Тому, зростання світової економіки все більше залежить від Китаю, а країни, найбільш відкриті для Китаю, продемонстрували максимальні результати, відзначається в огляді світової економіки HSBC [1].
«Новий світ», очолюваний Китаєм, домінує в світовій економіці останні десять років. Навіть зараз, коли вклад «старого світу» у зростання світової економіки зменшився, глобальне зростання знову прискорилося. В останнє десятиліття, у той час як доходи на душу населення в «старому світі» підвищились не суттєво, доходи на душу населення в Китаї зростали більш швидкими темпами, ніж за весь післявоєнний період. Інші великі країни, що розвиваються, також показали вражаючі результати, але ніхто з них навіть близько не підійшов до успіхів Китаю», – йдеться у вищезазначеному звіті.
Так, HSBC очікує, що в 2013 році економіка Китаю зросте на 8,6%, а в 2012 році темпи зростання складуть 7,8%. При цьому внесок Китаю в зростання світової економіки в 2014 році буде більше, ніж будь-коли раніше.
Світові показники інтелектуальної власності за 2012 показують, що кількість поданих заявок на видачу патентів у всьому світі в 2011 році зросло на 7,8%, тим самим темпи зростання перевищили 7% протягом другого року поспіль. Аналогічним чином, кількість поданих заявок на корисні моделі, промислові зразки та реєстрацію товарних знаків зросло на 35%, 16% і 13,3% відповідно.
«Стійке зростання числа заявок на об'єкти ІВ показує, що компанії продовжують інноваційну діяльність, незважаючи на несприятливі економічні умови. Це гарна новина, оскільки вона закладає фундамент для подальшого зростання і добробуту світової економіки», – заявив Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі [2].
У 2011 році Китайське державне відомство інтелектуальної власності (КІПО) обігнало Відомство США по патентах і товарних знаків (ВПТЗ США) і стало найбільшим патентним відомством в світі, після того, як в 2010 році воно обігнало Японське патентне відомство (ЯПВ). До 2011 року в попередні 100 років лише три патентних відомства – Німеччини, Японії та Сполучених Штатів Америки – займали позицію найбільшого відомства.
У передмові до Доповіді пан Гаррі відзначає, що «навіть, незважаючи на обережність, яку необхідно проявляти при прямому порівнянні цифр, що відносяться до подачі заявок на об’єкти ІВ, між країнами, ці тенденції відображають зміна географії інноваційної діяльності» [2].
Щорічно тисячі компаній з усього світу витрачають тільки на дослідження $1,5 трлн. Загальна сума коштів на ринку інновацій, включаючи капітал венчурних фондів, перевищує $25 трлн. Більша частина цих грошей зосереджена у Європі, США та Канаді.
$1,4 трлн. склали загальносвітові витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки у 2011 році, майже третина з них – 28% – припадає на сферу IT (комп’ютери та електроніка), 21% – на охорону здоров’я та 16% – на автомобілебудування [3].
За даними ООН на 8,7% зросли обсяги венчурного капіталу у розвинених країнах за останні два роки. У Швейцарії на одного мешканця припадає $69 венчурного капіталу, а в середньому у світі, за даними дослідницької компанії IESE, на одного мешканця припадає $12.
Так, за останні декілька років конкуренція навколо новітніх технологій загострилась. На чолі з Китаєм економіка азіатських країн намагається не просто наздогнати, але й випередити розвинені країни у інноваційній сфері. Так у 2011 році КІПО обігнало Відомство США по патентах і товарних знаків (ВПТЗ США) і стало найбільшим патентним відомством в світі, після того, як в 2010 році воно обігнало Японське патентне відомство (ЯПВ). До 2011 року в попередні 100 років лише три патентних відомства – Німеччини, Японії та Сполучених Штатів Америки – займали позицію найбільшого відомства.
Вперше в 2011 році загальне число патентних заявок, поданих у всьому світі, перевищило позначку в 2 мільйони. З 2,14 млн. поданих заявок 1,36 млн. заявок були подані резидентами і 0,78 млн. – заявниками-нерезидентами. Після скорочення в 2009 році на 3,6% число поданих патентних заявок почало впевнено зростати з приростом на 7,5% в 2010 році і на 7,8% – в 2011 році [2].
У 2011 році Китай отримав 526 412 заявок, в порівнянні з 503 582 заявками, отриманими США, і 342 610 заявками, отриманими Японією. Зростання числа патентних заявок, поданих в Китаї, головним чином пояснюється різким зростанням подач заявок резидентами. За період 2009-2011рр. число поданих патентних заявок збільшилася на 293 900. На частку КІПО припало 72% від цього збільшення.
У 2011 році в більшості з 20 лідируючих відомств спостерігалося зростання числа поданих патентних заявок: у Китаї (34,6%), в Китаї – Гонконгу (Спеціальний адміністративний район) (15,3%), в Південній Африці (13,5%) зростання обчислювався двозначними цифрами. Тенденції подач заявок у відомствах країн із середніми та низькими доходами були змішаними. У відомствах Алжиру (11,3%), Мадагаскару (41,9%) і Саудівської Аравії (6,3%) у 2011 році спостерігалося значне зростання кількості поданих заявок, головним чином за рахунок заявок, поданих нерезидентами. На противагу їм, у відомствах Гватемали (-13,1%), Ямайки (-27,6%) та Йорданії (-15,6%) спостерігалося істотне скорочення.
Дані по подач заявок за країнами походження заявників показують, що в 2011 році заявники з Японії подали найбільшу кількість заявок (472417) у всьому світі. Китай, де в 2011 році зростання склало 41,3%, обігнав США і став другою найбільшою країною походження заявок.
Найвищий середньорічне зростання за період 2006-2010 роках (+8,1%) спостерігалося в галузі цифрових комунікацій. Подача заявок у фармацевтичній промисловості стійко скорочувалася починаючи з 2007 року. На частку комп'ютерних технологій припадає найбільше число заявок (126897), поданих у всьому світі.
Число патентних заявок на об'єкти в чотирьох пов'язаних з енергетикою областях технології – паливні елементи, геотермальна і сонячна енергії, а також енергія вітру – в 2010 році зросло на 8% і досягла 34873. Резиденти Японії подали найбільшу кількість заявок, пов'язаних із сонячною енергією і технологіями виробництва паливних елементів, в той час як резиденти Німеччини та США подали найбільшу кількість заявок, пов'язаних, відповідно, з геотермальною енергією і енергією вітру.
ВОІВ щорічно формує індекс інноваційності на основі семи показників (витрати на дослідження, умови інвестування, інфраструктура, креативність населення країни тощо), який розраховується на душу населення, тому найбільш інноваційними стабільно залишаються заможні та відносно невеликі країни ЄС, які можуть дозволити собі вкладати значні кошти у нові розробки.
У 2011 році загальне число виданих патентів досягло мільйонної позначки, при цьому 606800 патентів було видано резидентам і 390000 – нерезидентам. У 2011 році число виданих патентів в усьому світі зросла на 9,7%. Японське патентне відомство видало найбільше число патентів (238323), другим було Відомство з патентів і товарних знаків США (224505).
Число потенційно нерозглянутих заявок у всьому світі, що визначаються як всі нерозглянуті заявки на будь-якій стадії подачі, в 2011 році скоротилося на 4,9% після скорочення на 3,3% в 2010 році. Розвитку цієї тенденції головним чином сприяло Японське патентне відомство. На основі різних оцінок із 76 відомств, в 2011 році число потенційно нерозглянутих заявок в усьому світі склало 4,8 млн.
За оцінкою, в 2011 році у всьому світі було подано 670700 заявок на корисні моделі, що відповідає зростанню на 35% у порівнянні з 2010 роком. На частку Китайського патентного відомства припала велика частина цього зростання. Резиденти Японії та США подали найбільшу кількість заявок на корисні моделі за кордоном, більша частина яких отримана Китайським патентним відомством.
У 2011 році було подано рекордну кількість заявок на реєстрацію товарних знаків, яке склало 4,2 млн. У цих заявках були вказані близько 6,2 млн. класів. З 6,2 млн. зазначених одиниць класів на частку резидентів довелося 4,5 млн., а на частку нерезидентів – 1,5 млн.
У 2011 році число заявок зросла на 13,3%, в той час як число зазначень одиниць класів збільшилося на 9,6%. Швидке зростання числа подач в Китаї був основною складовою зростання в останні роки. У 2011 році на частку Китаю припало 61,8% світового зростання.
У 2011 році в більшості з провідних 20 відомств спостерігалося зростання числа подач (на основі даних про зазначення класів): Китай (31,2%), Бразилія (21,6%), Сполучене Королівство (16,4%) і Китай – Гонконг, САР (16,1%) зареєстрували найшвидший ріст. У Відомстві ІВ Індії в останні роки також спостерігалося значне зростання числа подач. Фактично, в 2010 році Індія обігнала Японію, а в 2011 році – Республіку Корея.
Заявники з Німеччини подали в 2011 році більш 2,1 млн. еквівалентних заявок у всьому світі. Резиденти Китаю (1,4 млн.), США (1,3 млн.) і Франції (1,0 млн.) були трьома єдиними джерелами походження, кожними з яких було подано більше 1 млн. заявок. Основна частина китайських заявок було подано в країні. Навпаки, більшість заявок, що походять з Німеччини, Франції і США були подані за кордоном.
Протягом останніх двох років у всьому світі спостерігалося значне зростання числа заявок, поданих на реєстрацію промислових зразків. У 2011 році число заявок на реєстрацію зразків збільшилася на 16% після зростання на 13,9% у 2010 році. Цей значне зростання числа подач заявок головним чином пояснювався істотним зростанням числа подач в Китаї. На частку Китайського відомства в період 2010-2011 роках припало близько 90% світового зростання. З 775700 заявок на промислові зразки, поданих у всьому світі в 2011 році, 691200 були подані резидентами і 84500 – нерезидентами.
На відміну від патентів список з 20 лідируючих відомств включає вісім відомств, розташованих у країнах із середнім рівнем доходів. Китай - країна з середнім рівнем доходів – отримала найбільше число заявок на зразки (521468) в 2011 році. Інша країна з середнім рівнем доходів, Туреччина, отримала 41218 заявок, що перевищує число заявок, поданих в Японське патентне відомство або в ВПТЗ США. У період 2010-2011 роках спостерігалося швидке зростання числа подач заявок у відомствах ІВ Китаю (23,8%), Індії (16,7%), Мексики (17,2%), Туреччини (17,6%) і України (17,5%).
Слід також зазначити, що розвинені країни намагаються все ж таки зберегти за собою інтелектуальне лідерство. У листопаді цього року, коли США та ЄС почали оприлюднювати доктрини інноваційного розвитку, з яких стало зрозуміло, що основний напрямок фінансування зміщується в бік утворення та формування наукових центрів. Вашингтон хоче створити наукові конгломерати, які об’єднають в собі цілі регіони та десятки інститутів в одну мережу. В ЄС планують збільшити фінансування окремих університетів та створити на їхній базі експериментальні лабораторії.
«У світі є 15 великих інноваційних центрів, які забезпечують високу концентрацію наукових відкриттів та патентів. Більша частина з них знаходиться в США та ЄС. Саме там формується і більша частина інноваційних проектів», – розповів Девід Вейнбергер з Berkman Center у Гарварді. На його думку, до 2017-2018 роках у світі з’являться ще 5-6 таких центрів. У середньому на один подібний центр буде необхідно $2 млрд., але ця сума може окупитися вже за два роки.      
Саме тому витрати на вищу освіту в розвинених країнах у 2012 році, за даними ООН, будуть збільшені на 5%. Наприклад, у майбутньому році Данія планує направити на реформування системи освіти та створення нових наукових центрів понад 1,6 млрд. євро (4% бюджету). Для порівняння: витрати на оборону складають всього 2%.
Найвище середньорічне зростання за період 2006-2010 роках (+8,1%) спостерігався в області цифрових комунікацій. Подача заявок у фармацевтичній промисловості стійко скорочувалася починаючи з 2007 року. На частку комп'ютерних технологій припадає найбільше число заявок (126897), поданих у всьому світі [2].
У випадку з інноваціями у США особливо яскравий приклад енергетики. Щоденно США імпортують 11,4 млн. барелей нафти. Остання державна програма, що була прийнята у 2011 році, передбачала, що витрати на проекти у сфері альтернативної енергетики (від сонячної до сланцевого газу) за останні три роки будуть збільшені до $3,5 млрд. Згідно заяви Енергетичної адміністрації США (EIA) перший результат вже був у 2012 році, щоденне ввезення нафти в країну зменшилося на 12 тис. барелей і це вже окупило усі витрати на інвестування. Зараз у Вашингтоні планують розширити фінансування – на цей раз за рахунок приватного капіталу. Згідно з планами уряду, податкове послаблення для інвестування в енергетику приватних фондів повинно залучити в цю сферу ще $5 млрд.
Якщо у випадку з державної програмами мова йде, як правило, про темпи зростання економіки, структурних змінах або енергозалежності, то для великого бізнесу інновації – це в першу чергу прибуток. За даними ВОІВ, прибуток компаній, які є власниками великої кількості патентів на винаходи, в середньому на 5-8% перевищує прибуток сировинних галузей. Наприклад, у 2012 році найбільша компанія сфери охорони здоров’я Novartis AG заробила на патентних відрахуваннях понад $4,9 млрд., що склало майже третину її бюджету.
Приклад Novartis AG – лише ілюстрація загального тренду. Практично всі великі компанії у розвинених країнах (сфери IT, охорони здоров’я, телекомунікації – наукомістких напрямів) так чи інакше намагаються перевести активи у сферу інтелектуальної власності. Наприклад, наприкінці 2012 року Intel Corp повідомила, що готова збільшити витрати на винаходи та інновації майже в півтора рази, для того, щоб доля інтелектуальної власності складала 65% всіх її активів. Те ж саме можна сказати і про автомобілебудування: у 2012 році корпорація Toyota Motor витратила на дослідження нових типів двигунів $1,2 млрд. та отримала рекордний прибуток $3,21 млрд. Однією з найприбутковіших інноваційних сфер вважається фармацевтика. Наприклад, нещодавно компанія Pfizer Inc. презентувала менш шкідливий аналог аспірину – Eliquis. Продаж цих ліків повинні принести $4,6 млрд. Скільки було витрачено на розробку, компанія не розголошує, але в Pfizer Inc. впевнені, що прибуток буде більше за витрати, не менш, ніж в два рази.
За даними ООН, 10 країн з найбільшими інвестиціями в інноваційні технології та розробки за показниками ВВП мають більший прогрес, ніж сировинні країни. Наприклад, у 2010 році промислове виробництво Сінгапура перевищило такий же показник в Індонезії, Південній Кореї та Філіппінах разом узятих. Швеція в основному завдяки новітнім технологіям у 2012 році перевищить докризовий рівень ВВП майже на $50 млрд., а економіка Швейцарії на фоні рецесії зросте мінімум на 1,5%.
За прогнозами аналітиків Європейській комісії, розрив між країнами, що зробили ставку на інновації та сировинними країнами буде і надалі збільшуватися. У Європейській комісії вважають, що до 2050 року сировинні країни будуть остаточно віднесені на узбіччя прогресу.
Високі ціни на ресурси не гарантують постійних прибутків – в розвинених країнах все більше думають, як скоротити вживання сировини за рахунок новітніх технологій. На думку Крістіан Кетелс з Institute for Strategy and Competitiveness при Гарвардській школі бізнесу,  інновації та розробки стають системою перерозподілу багатств у світі. «Країни з новими технологіями, не зважаючи на витрачання значних коштів на це, можуть торгуватися при купівлі сировини та диверсифікувати поставки. Неінноваційні країни не можуть торгуватися за патенти та будуть платити сповна», – говорить експерт.
  На думку Чарльза Каломіріса з Колумбійської школи бізнесу, зараз інвестування в проекти з новітніми технологіями стає все більш прибутковим: «сировинні країни можуть приносити до 30% прибутку від інвестицій. З інноваціями ситуація є неоднозначною але не дивлячись на те, що ризики набагато більше, прибуток починається з показника 50%».
Висновки
Згідно проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:
•    Не дивлячись на те, що підприємства все ще відчувають затяжний ефект глобальної світової кризи, більшість з них визнають та усвідомлюють довгострокову цінність інвестицій у інновації та нематеріальні активи.
•     За витратами на науково-дослідні розробки лідерами по галузях промисловості продовжують бути комп’ютери та електроніка, охорона здоров’я та автомобілебудування – на долю яких припадає 65% загального зростання.
•    Саме концентрація інноваційних зусиль в одному місці та створення умов для швидкого проходження усіх етапів від винаходу до виробництва, стало основним способом отримання надприбутку. І саме тому, інвестиції в інновації та нематеріальні активи зможуть опинитися надприбутковими в найближчому майбутньому.

Список використаних джерел
1.    Фінансовий портал №1 в Україні –   http://news.finance.ua/ru/~/1/2012/12/31/293738.
2.    Офіційний сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності –http://www.wipo.int/pressroom/ru/articles/2012/article_0025.html.
3.    Booz & Company – сайт  провідної консалтингової компанії у сфері управлінського консалтингу – http://www.booz.com/media/file/BoozCo_The-2012-Global-Innovation-1000-Results-Summary.pdf.
4.    Battelle Memorial Institute – сайт  приватної неприбуткової науково-дослідної організації, яка займається вивченням та впровадженням нових технологій в різних галузях – http://www.battelle.org/.
5.    Офіційний сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності – http://www.wipo.int/.

  • Прокоментувати

Зареєструйтесь та увійдіть, щоб прокоментувати публікацію